ДЕМОГРАФІЧНЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ

ДЕМОГРАФІЧНЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ

Воєнна агресія рф посилила демографічну кризу в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення країна зіштовхнулася із низкою викликів, що призвели до скорочення чисельності населення: масштабна зовнішня міграція, зниження рівня народжуваності, зростання передчасної смертності тощо. Відповіддю Уряду на виклики війни стала розробка та впровадження демографічної стратегії для відновлення людського потенціалу, покращення умов життя та забезпечення сталого розвитку України.
Воєнна агресія рф посилила демографічну кризу в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення країна зіштовхнулася із низкою викликів, що призвели до скорочення чисельності населення: масштабна зовнішня міграція, зниження рівня народжуваності, зростання передчасної смертності тощо. Відповіддю Уряду на виклики війни стала розробка та впровадження демографічної стратегії для відновлення людського потенціалу, покращення умов життя та забезпечення сталого розвитку України.
 

За оцінками Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, у 2024 році в Україні проживають 31 млн людей, близько 5 млн – на тимчасово окупованих територіях. Ще 5 млн наших громадян досі перебувають за кордоном, рятуючись від збройного вторгнення рф.

 За оцінками Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, у 2024 році в Україні проживають 31 млн людей, близько 5 млн – на тимчасово окупованих територіях. Ще 5 млн наших громадян досі перебувають за кордоном, рятуючись від збройного вторгнення рф.
 

Міграція

У минулі часи було відзначено декілька хвиль міграції українців за кордон. Але найбільша хвиля вимушеної міграції з України була спровокована повномасштабною збройною агресією рф проти України. За різними оцінками, за межами України до повномасштабного вторгнення проживало 11-13 млн українців, зараз ця оцінка зросла до 16-19 млн.

Міграція

У минулі часи було відзначено декілька хвиль міграції українців за кордон. Але найбільша хвиля вимушеної міграції з України була спровокована повномасштабною збройною агресією рф проти України. За різними оцінками, за межами України до повномасштабного вторгнення проживало 11-13 млн українців, зараз ця оцінка зросла до 16-19 млн.

Народжуваність

Є показник – 2,2 дитини на одну жінку. У ЄС цей показник складає 1,5. В Україні у 2021 році коефіцієнт становив 1,16 дитини на одну жінку, а у 2023 році впав до 0,9, одного з найнижчих показників у світі.

Народжуваність

Є показник – 2,2 дитини на одну жінку. У ЄС цей показник складає 1,5. В Україні у 2021 році коефіцієнт становив 1,16 дитини на одну жінку, а у 2023 році впав до 0,9, одного з найнижчих показників у світі.

Старішання

На території України в кордонах 1991 року, кількість народжених та коефіцієнт народжуваності впали до найнижчих рівнів за всю історію спостережень. У 2023 році в Україні народилися 187 тис. дітей. Наразі понад 25% людей в Україні – у віці 60 років і більше. Співвідношення офіційно працюючих і пенсіонерів складає 1:1, і навантаження на кожну працюючу людину збільшуватиметься й надалі.

Старішання

На території України в кордонах 1991 року, кількість народжених та коефіцієнт народжуваності впали до найнижчих рівнів за всю історію спостережень. У 2023 році в Україні народилися 187 тис. дітей. Наразі понад 25% людей в Україні – у віці 60 років і більше. Співвідношення офіційно працюючих і пенсіонерів складає 1:1, і навантаження на кожну працюючу людину збільшуватиметься й надалі.
 

Що робити?

Для забезпечення демографічної стійкості Міністерство соціальної політики України за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, розробило Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року. Участь у розробці документу взяли представники Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, UA Experts, органів влади, громадських організацій, міжнародних партнерів та експерти з демографії з різних країн.

Що робити?

Для забезпечення демографічної стійкості Міністерство соціальної політики України за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, розробило Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року. Участь у розробці документу взяли представники Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, UA Experts, органів влади, громадських організацій, міжнародних партнерів та експерти з демографії з різних країн.

Що робити?

Для забезпечення демографічної стійкості Міністерство соціальної політики України за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, розробило Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року. Участь у розробці документу взяли представники Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, UA Experts, органів влади, громадських організацій, міжнародних партнерів та експерти з демографії з різних країн.

Про стратегію

Стратегія демографічного розвитку України – довгостроковий програмний документ. Він визначає основні виклики та загрози для розвитку України, які були посилені збройною агресією рф, а також цілі та завдання для подолання соціальних і гуманітарних проблем. 

Стратегія враховує переваги України, як підґрунтя для покращення умов життя: зручні цифрові державні сервіси, доступна медицина, комфортний клімат, культурна спадщина тощо. У перспективі Україна може стати світовим центром розвитку військових технологій, надаватиме послуги з реабілітації та протезування, відбудовуватиме інфраструктуру, що відкриє можливості для професійної і карʼєрної самореалізації. Усвідомлення всіх цих переваг сприятиме тому, що українці повертатимуться на Батьківщину.

Про стратегію

Стратегія демографічного розвитку України – довгостроковий програмний документ. Він визначає основні виклики та загрози для розвитку України, які були посилені збройною агресією рф, а також цілі та завдання для подолання соціальних і гуманітарних проблем. 

Стратегія враховує переваги України, як підґрунтя для покращення умов життя: зручні цифрові державні сервіси, доступна медицина, комфортний клімат, культурна спадщина тощо. У перспективі Україна може стати світовим центром розвитку військових технологій, надаватиме послуги з реабілітації та протезування, відбудовуватиме інфраструктуру, що відкриє можливості для професійної і карʼєрної самореалізації. Усвідомлення всіх цих переваг сприятиме тому, що українці повертатимуться на Батьківщину.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2024 р. № 922-р «Про схвалення Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року».


Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2024 р. № 922-р «Про схвалення Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року».


Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2024 р. № 1091-р «Про затвердження плану заходів з реалізації у 2024—2027 роках Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року».

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2024 р. № 1091-р «Про затвердження плану заходів з реалізації у 2024—2027 роках Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року».

Стратегія базується на таких принципах:

Стратегія базується на 

таких принципах:

Цей сайт став можливим завдяки підтримці Уряду Великої Британії, наданої через Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії в рамках проєкту «Підтримка Уряду України у розробці та впровадженні доказових (evidence-based) політик для подолання демографічних викликів», що реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з ГО “UA Experts”. Інформація, що представлена на сайті, не завжди відображає погляди Уряду Великої Британії та UNFPA

Цей сайт став можливим завдяки підтримці Уряду Великої Британії, наданої через Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії в рамках проєкту «Підтримка Уряду України у розробці та впровадженні доказових (evidence-based) політик для подолання демографічних викликів», що реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з ГО “UA Experts”. Інформація, що представлена на сайті, не завжди відображає погляди Уряду Великої Британії та UNFPA

Повернення мігрантів

Україна потребуватиме значного людського капіталу не тільки для демографічного відтворення, але й для масштабної післявоєнної відбудови. Ключові завдання – створити умови для добровільного повернення наших громадян в Україну, уповільнити відтік молоді за кордон; стимулювати повернення до України діаспори та закордонних українців. 



У разі, якщо потреби ринку праці не зможуть бути задоволені внутрішніми ресурсами, необхідно розробити механізм оцінювання дефіциту потреб в робочій силі та порядок відбору іноземних громадян, які мають необхідну кваліфікацію. 

Підтримка сімей з дітьми
Україна має сприяти підвищенню рівня народжуваності. Ми повинні створити середовище, дружнє до сімей з дітьми, та інвестувати в розвиток інфраструктури для догляду: індивідуальне житло, дитячі садочки, заклади освіти й медицини тощо. 


 
Кожна жінка має бути впевнена, що не втратить дохід і карʼєрні перспективи після народження дитини, зможе повернутися на роботу і продовжити самореалізацію.
 
Кожна родина, яка хоче дитину, але має з цим труднощі, повинна отримати можливість скористатися репродуктивними технологіями чи доступною механікою усиновлення. Кожна дитина має виховуватись у сім’ї.
 
Сімейна політика має бути спрямована на захист родин з дітьми від бідності, підвищення їх економічної самодостатності, популяризацію сімей з двома і більше дітьми та подолання негативних стереотипів, що існують в суспільстві щодо народження дітей. 
Зменшення передчасної смертності

Для збільшення тривалості життя чоловіків та жінок варто підвищувати усвідомлення особистої відповідальності за власне здоров’я, сприяти веденню здорового способу життя, відмовлятись від шкідливих звичок, формувати навички самозбережувальної поведінки (безпечне кермування, дотримання правил безпеки на роботі, профілактичні медичні огляди тощо). Медичні та соціальні послуги повинні бути адаптовані для людей з інвалідністю.

Інклюзивний ринок праці

Кожна людина повинна мати можливість втілювати професійну самореалізацію та отримувати гідний заробіток, а завдання держави — ефективно допомагати їй у цьому, незалежно від віку, гендеру або функціональних обмежень організму. Ми маємо побудувати безбар’єрне середовище, адаптоване для ветеранів, людей з інвалідністю, осіб старшого віку, матерів з дітьми та ін. Держава має сприяти розвитку підприємництва, самозайнятості, поширенню гнучких умов праці та дистанційної зайнятості. Ми повинні інвестувати в наявний людський капітал всередині країни, впроваджувати програми професійно-технічної освіти та перекваліфікації, курси та тренінги – орієнтовані під потреби ринку праці.

Активне довголіття

Створення умов для якісного життя людей старшого віку – важлива частина Стратегії. Документ передбачає розширення можливостей для профілактики захворювань та їх лікування, впровадження ефективної системи догляду. Важливим є модернізація пенсійної системи, а також створення умов для самореалізації та активної діяльності людей старшого віку як на ринку праці, так і у сферах дозвілля, культури, спорту, громадської діяльності. 

Україна – країна, в якій хочеться жити
Державна політика має забезпечувати наскрізні передумови для повернення українців в Україну та бажання створювати тут сімʼї. Серед іншого, важливо організувати безпечне довкілля, доступне індивідуальне житло, побудувати зручну і якісну інфраструктуру – освітню, медичну, соціальну, культурну, спортивну – за принципами інклюзивності та дружності до людини.